Підготовка України до наступної зими залишається вкрай складною. Відновлення зруйнованих теплових електростанцій (ТЕЦ) у повному обсязі є неможливим, а малі когенераційні установки не можуть адекватно замінити централізоване теплопостачання. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Експерт зазначив, що ситуація в різних регіонах суттєво варіюється: деякі області зазнали менших руйнувань від ракетних ударів, тоді як Київ, Харків та інші великі міста отримали значні пошкодження енергетичної інфраструктури. Це, за його словами, є основною причиною труднощів у підготовці до опалювального сезону.
“Це нереалістично просто побудувати те, що ви кажете. Є частина об’єктів, наприклад, ми бачили інформацію про постачання когенераційних установок, які є маленькими. Навіть якщо їх підключити, вони не зможуть забезпечити зимове опалення Львова, Києва, Харкова чи Кривого Рогу. Харків, наприклад, залежав від Харківської ТЕЦ-5 протягом більшої частини зими. Тобто, замінити це неможливо”, — підкреслив Корольчук.
Він також акцентує увагу на тому, що відновити або швидко замінити великі об’єкти теплової генерації, зокрема ТЕЦ, є неможливим. Ідеї про створення кластерних енергосистем або повну заміну ТЕЦ мережею малих когенераційних установок він вважає нереалістичними в короткостроковій перспективі. Такі установки можуть забезпечити лише окремі критичні об’єкти, такі як лікарні, школи, адміністративні будівлі чи військові об’єкти, але не здатні обігріти цілі міста. За його словами, термін “міні-ТЕЦ” часто вводить в оману, оскільки йдеться про газові генератори з обмеженою потужністю.
“Це не міні-теплові електростанції, і тим паче не міні-електроцентралі. В даному випадку, мова йде про те, що всі ці міні-ТЕЦ можуть задовольнити потреби лише адміністративних, військових та соціальних об’єктів, але не можуть закрити потреби цілого міста. Це неможливо”, — зазначив співзасновник інституту.
Корольчук також пояснив, що навіть великі ТЕЦ, які будуть відновлені, не зможуть працювати на повну потужність через накопичені пошкодження. У найкращому випадку їхня ефективність може становити близько 30%, а нові обстріли можуть ще більше знижувати цей показник. Багато пошкоджень потребують капітальних ремонтів, що займає тривалий час.
“Навіть ті станції, які будуть відновлюватися, такі як ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, працюватимуть приблизно на 30%, це попередні дані. Втрати суттєві, і всі теплові електростанції, які були пошкоджені в 2022, 2023 та 2024 роках, не змогли повернутися до своєї попередньої проектної потужності через необхідність ліквідації пошкоджень у режимі капітальних ремонтів. Все, що ми бачимо зараз, це оперативні ремонти”, — пояснив Корольчук.
Він підкреслив, що жодна з альтернатив не може швидко замінити централізоване теплопостачання. Найближчим реалістичним сценарієм є відновлення пошкоджених об’єктів, зміцнення критичної інфраструктури та пріоритетне забезпечення теплом важливих установ. Для населення, за його словами, універсального технічного рішення не існує. Єдині реальні заходи залишаються ремонтом інфраструктури, захистом енергетичних об’єктів і підготовкою до можливих перебоїв з теплом.
“Для населення в багатоповерхових будинках, на жаль, альтернативи немає. Я пропоную, знаєте, такий вислів, не висмоктувати з пальця. Щодо опалення — варіантів дуже мало. Є можливість використовувати газ, але це потребує більшого тиску, що є небезпечним у багатоповерхових будинках. Тому наразі єдиний варіант — ремонтувати і сподіватися на посилення системи протиповітряної оборони”, — підсумував Корольчук.
“Апостроф” також повідомляв, що відновлення великих ТЕЦ і розвиток децентралізованої генерації мають відбуватися паралельно, оскільки лише комплексний підхід дозволить уникнути дефіциту тепла та електроенергії в умовах війни. Зосередження лише на одному з цих напрямків може створити додаткові ризики для енергосистеми. В Україні досі відсутній єдиний системний підхід до забезпечення енергетичної стійкості, що призводить до формування локальних “енергетичних острівців”, які не здатні ефективно взаємодіяти між собою в кризових умовах.