Співпраця між Росією та Північною Кореєю у війні проти України набула масштабів, що об’єднують безпекові виклики Європи та Азії. Як зазначає президент «Фонду Саратога» Глен Говард у колонці для The Washington Post, Пхеньян не лише постачає ресурси Москві, а й використовує український фронт для вдосконалення власної армії.
У 2024 році КНДР направила до Курської області понад 10 тисяч військових. Президент України Володимир Зеленський повідомляв про плани Кім Чен Ина збільшити цей контингент до 40 тисяч осіб. За даними української розвідки, через Курщину вже пройшло понад 25 тисяч північнокорейських солдатів. Цей досвід дозволяє Пхеньяну вивчати сучасну війну та тестувати загальновійськові операції.
Натомість Росія передає КНДР технології для вдосконалення балістичних ракет KN-23 та KN-24, систем ППО, атомних підводних човнів та супутників. Пхеньян також активно розвиває виробництво ударних дронів. У тилових районах Воронезької та Курської областей розгорнуто близько 400 операторів БПЛА та 90 фахівців ракетних систем, які брали участь в атаках на Суми та Харків.
Говард проводить паралель між Харковом і Сеулом, вказуючи, що здобутий досвід може бути використаний у разі конфлікту на Корейському півострові. Окрім особового складу, КНДР передала Росії до 15 мільйонів снарядів, що, за оцінками РНБО України, становить 50–70% російських запасів. Також близько 20 тисяч громадян КНДР працюють на російських оборонних підприємствах.
Росія своєю чергою забезпечує КНДР продовольством, зокрема постачаючи 600–700 тисяч тонн рису щорічно, та енергоресурсами. Країни модернізують транспортне сполучення, включаючи будівництво мосту через річку Туманну та оновлення залізничного «Мосту дружби».
Глен Говард наголошує, що цей союз стає постійним оперативним партнерством. Він закликає США не ігнорувати зв’язок між безпекою в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні, підтримуючи ініціативи на кшталт «Партнерства Корея-НАТО 2.0» та відновлюючи військові навчання з Південною Кореєю. Як зазначав колишній міністр оборони США Ллойд Остін, участь КНДР у війні в Європі має прямі наслідки для безпеки в Азії, оскільки Путін і Кім Чен Ин фактично створили єдиний театр протистояння.