Сучасні зміни цін на паливо не є результатом спекуляцій. Зростання вартості пального викликане підвищенням цін на кордоні та закупівлею за високими березневими ставками. Процес формування цін на ринку є тривалим і пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому зниження цін на нафту не відразу відображається на автозаправних станціях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів паливний експерт, генеральний директор та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він підкреслив, що мережі АЗС наразі працюють на межі рентабельності, оскільки закупівельні ціни на кордоні зростають швидше, ніж роздрібні. “Спекуляцій не було. Ринок зростав такими темпами, а пальне на кордоні зростало настільки швидко, що мережі АЗС не встигали підвищувати ціни і досі працюють у мінусі, оскільки закупівля пального у березні відбувалася за дуже високими цінами,” — пояснив Льоушкін. Він також зазначив, що зниження цін на нафту не призводить до миттєвого падіння вартості пального на заправках, оскільки цей процес включає контрактування та логістику. “Це не відбувається одразу після зниження цін на нафту. Це тривалий процес, що включає контрактування, постачання та логістичні операції. Якщо ми розуміємо, що нафта впала в ціні вчора, то не варто очікувати, що ціни на паливо знизяться миттєво,” — зауважив експерт. Льоушкін також вказав на те, що дефіцит дизельного пального спостерігається не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, де трейдери, керуючись ринковими законами, встановлюють підвищені ціни на обмежені обсяги. “Дефіцит дизельного пального існує в усьому світі, зокрема в Європі. Коли пального не вистачає, ринок реагує. Трейдери прагнуть отримати більше прибутку, тому що існує дефіцит. І якщо ви не купите за цю ціну, то інший покупець це зробить,” — зазначив він. Експерт також підкреслив, що державне регулювання цін на паливо неможливе, оскільки закупівля за нижчими цінами для бізнесу не забезпечується, що може призвести до порожніх АЗС та фінансових збитків компаній. “Адміністративні заходи призведуть до порожніх АЗС. Немає можливості встановити граничну ціну, оскільки ніхто не може визначити граничну ціну на закупівлю. Бізнес зараз страждає від нестачі обігових коштів, адже для закупівлі того ж обсягу пального потрібно вдвічі більше коштів. Кредитування практично відсутнє, а також не слід забувати про нафтобази, що горять. Бізнес не готовий до таких обмежень,” — підкреслив фахівець. Льоушкін резюмував, що найбільше від цінових коливань страждають логістичні та транспортні компанії, які опинилися між зростаючими витратами та неможливістю швидко підвищити вартість своїх послуг. “Апостроф” повідомляв, що, незважаючи на зростання цін на нафтопродукти та газ через події в Ірані, в Європі немає енергетичної кризи. Національні уряди швидко відреагували, а після формального перемир’я ціни почали знижуватися. Однак, попри очікування зниження цін на нафту на фоні заяв про перемир’я між США та Іраном, реальних передумов для стабілізації ринку наразі немає. Коливання вартості бареля зумовлені, в першу чергу, емоційною реакцією інвесторів, тоді як ситуація в регіоні залишається напруженою, а ризики — високими.