Світ наблизився до небезпечної межі нової ядерної катастрофи, а реакція політичних лідерів свідчить, що уроки минулого досі не засвоєні належним чином. Про це пише The Independent, посилаючись на міжнародних експертів, які оцінюють обстановку навколо Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, який у 1986 році працював у зоні аварії на ЧАЕС, розповів, що тодішній масштаб катастрофи виходив за межі будь-яких підготовлених сценаріїв. Він зазначає, що нинішній розвиток подій викликає серйозну тривогу, оскільки небезпека повторення подібних трагедій знову посилюється.
На його думку, дії Росії становлять загрозу не тільки для України, а й для ширшого регіону, адже нехтування досвідом Чорнобиля здатне спричинити масштабні наслідки.
Від початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово діяли поблизу українських ядерних об’єктів. Зокрема, надходили повідомлення про запуски ракет і безпілотників у районі ЧАЕС. Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією, також не раз залишалася без зовнішнього електропостачання, необхідного для безпечної роботи.
Особливу тривогу викликали окремі інциденти. Йшлося, зокрема, про пошкодження захисної конструкції над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС, а також про регулярні перебої в роботі систем безпеки на Запорізькій АЕС.
Президентка організації “Бюлетень вчених-атомників” Александра Белл наголосила, що навіть через десятиліття після Чорнобильської катастрофи світові лідери не демонструють достатньої рішучості для зниження ядерних ризиків. За її словами, людство вже наблизилося до кількох потенційно небезпечних сценаріїв із серйозними наслідками.
Експерти окремо підкреслюють технічний аспект загроз. Для роботи систем безпеки Запорізькій АЕС потрібне стабільне електропостачання, однак його неодноразово втрачали. Ситуацію ускладнюють також обмежений доступ до технічного обслуговування обладнання та нестача кваліфікованого персоналу.
Додаткову небезпеку створюють повідомлення про мінування території станції та наміри інтегрувати її в енергосистему Росії. Фахівці застерігають, що будь-які спроби перезапуску реакторів за таких умов можуть бути вкрай небезпечними.
Експерти також вказують на ширшу тенденцію — посилення ролі ядерного фактору у глобальній політиці. На їхню думку, світ поступово входить у нову фазу, в якій ризики застосування або інцидентів із ядерними об’єктами стають вищими.
Цю оцінку відображає і символічний “Годинник Судного дня”, який у 2026 році показав рекордно близький до критичного рівень. Аналітики зазначають, що в минулому навіть у періоди гострих протистоянь держави знаходили механізми для зниження напруги, але нині такої координації бракує.
Фахівці підсумовують, що без активніших дій міжнародної спільноти ризик серйозних ядерних інцидентів лише зростатиме.
Раніше ми писали, що російська армія традиційно будувала свою тактику на масованому застосуванні артилерії, яка мала виснажувати противника перед діями піхоти та бронетехніки. Однак, як зазначає Forbes, затяжна війна проти України та технологічні зміни на полі бою поступово підривають ефективність цього підходу, змушуючи Росію шукати нові способи ведення бою.