Український режисер Семен Горов, справжнє ім’я якого Сергій Єгоров, поділився кумедною історією зі свого студентського життя, коли помилка в афіші визначила його творчу ідентичність. У інтерв’ю Славі Дьоміну режисер розповів, як виник його творчий псевдонім. Задовго до того, як він став популярним, юний Семен працював асистентом режисера в театрі Лесі Українки. “З дитинства мене в школі чомусь називали Сєня. Хтось Сергій, хтось Сєня. І отак з’явилося Сєня, Сьома. Мені так сподобалося це. Потім, будучи студентом, я підробляв у театрі Лесі Українки асистентом режисера. Випускали одну прем’єру, і мене завідувач літературною частиною запитав, як підписувати мене в афіші. Я побачив, що всі називаються ініціалами, але подумав, що я ще молодий, яке по-батькові, і просто написав С. Єгоров. А він подумав, що Є – це по-батькові, і вийшла афіша, на якій було написано С.Є. Горов. Мені так сподобалося Горов,” – пригадав режисер. Він уточнив, що після цієї випадкової помилки нове ім’я органічно вплелося в його амплуа та стало офіційним брендом. Проте Семен Горов зазначив, що колеги та близькі люди називають його по-різному. Наприклад, Вєрка Сердючка під час зйомок може тихесенько покликати його “Серьожа”, як це робила його мама в дитинстві. “Дружина Сергієм не називає. Я вже познайомився з нею, коли був Семеном,” – пригадав Горов і про дружину. За словами режисера, його справжнє ім’я відійшло на другий план і звучить дуже рідко, найчастіше у контексті жарту або як формальність. Щодо стилю та почерку робіт Семена Горового, то він завжди упізнаваний. Святковий телевізійний контент поповнили його яскраві мюзикли “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Попелюшка” та “Сорочинський ярмарок”. Маестро вміло поєднує візуальну картинку з гумором та музикою.