19 вересня в бою з російськими загарбниками загинув громадсько-політичний діяч, колишній політв’язень та один із керівників УНА-УНСО Микола Карпюк. Про загибель захисника сповістили у мережі Юрій Гончаренко (член Координаційної Ради Руху опору капітуляції), Артур Палатний (народний депутат України 7-го і 8-го скликань) та Віктор Ягун (ексзаступник голови СБУ).
За словами Юрія Гончаренка, Микола присвятив Україні все своє життя, уникав слави, посадових і матеріальних здобутків, витримав російські катування та загинув у бою як справжній воїн.
Артур Палатний зазначив, що Микола Андронович пройшов через революційні події, російський полон і серйозні випробування, зберігши незламність. Навіть маючи понад 60 років за плечима, він вирушив на передову захищати Батьківщину.
Віктор Ягун пригадав, що у момент, коли соратник мав повне право вважати свій внесок достатнім, він знову добровільно опинився на передовій.
Народився Микола Карпюк 21 травня 1964 року на Рівненщині, в селі Великий Житин. Трудову діяльність розпочинав токарем на підприємствах “Газотрон”, заводі тракторних запчастин та льонокомбінаті у місті Рівне, а також працював у часописі “Наша справа”.
Свій шлях у громадській та політичній сферах він започаткував у 1989 році, вступивши до Української гельсінської спілки. Згодом керував місцевими осередками Спілки незалежної української молоді та Української національної асамблеї. У серпні 1991 року став засновником і керівником першого формування Української національної самооборони.
Біографія Миколи Карпюка охоплює участь у численних ключових подіях новітньої історії:
– Придністровський конфлікт (1992–1993 роки);
– грузино-абхазька війна на грузинському боці, за що отримав орден Вахтанга Горгасалі III ступеня;
– керівництво акцією “Україна без Кучми” (2000–2001 роки), внаслідок чого він п’ять років перебував в ув’язненні;
– керівництво підрозділами УНСО під час Помаранчевої революції та участь у Революції гідності на посаді заступника голови політичної сили “Правий сектор”.
У березні 2014 року під час поїздки на переговори українця викрали представники спецслужб Росії на кордоні в Чернігівській області. Російський суд звинуватив його у причетності до Чеченської війни та виніс вирок — 22,5 роки позбавлення волі.
У російських тюрмах, серед яких був Володимирський централ, Карпюк потерпав від катувань струмом та тривалої ізоляції. Організації Amnesty International та “Меморіал” офіційно визнали цю справу політичною, а самого діяча — політв’язнем.
Після понад п’яти років арешту, 7 вересня 2019 року, він повернувся на батьківщину в рамках великого обміну полоненими. З початком повномасштабного вторгнення Росії він знову взяв до рук зброю і пішов на фронт, де прийняв свій останній бій.
Торік у розмові з виданням “Апостроф” Микола Карпюк згадував про свій досвід у Придністров’ї, діяльність у “Правому секторі”, ліквідацію Сашка Білого, утримання в російських тюрмах та ділився міркуваннями про те, як не втратити стійкість у нинішніх реаліях.