Присутність російських агентів у Європі та США створює серйозну загрозу для чесності виборів в Україні, зокрема через можливі фальсифікації та інформаційні маніпуляції. Українські фахівці вже активно вивчають досвід Молдови та Румунії, які стикалися з подібними проблемами під час своїх виборчих кампаній. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив директор Українського парламентського інституту Ігор Когут. Експерт підкреслив, що організація виборів для мільйонів українських біженців є складним завданням, яке виходить за межі простого пошуку приміщень для голосування. Це питання охоплює безпеку, інформування та протидію зовнішнім впливам. Одним із найбільших викликів є залучення українців, які живуть за кордоном — їх близько 8 мільйонів. Проблема не лише в організації голосування, включаючи пошук безпечних приміщень та забезпечення доступу, але й у належному інформуванні громадян про процедури, кандидатів та політичні програми. За словами Когута, цей аспект може бути навіть складнішим, ніж технічна організація виборів. “Виклики є надзвичайно великими. Вони не обмежуються лише питанням голосування. Складність полягає в тому, щоб знайти приміщення для голосування, забезпечити їхню безпеку та дати можливість якомога більшій кількості виборців реалізувати своє виборче право — це політична проблема. Але є й інші питання, зокрема інформування виборців про процедури голосування, політичні платформи та кандидатів. Це, можливо, не менший виклик, ніж саме голосування”, — зазначив він. Когут також повідомив, що електронне голосування наразі не розглядається як основний варіант. Основна модель — це традиційне голосування на виборчих дільницях, зокрема при посольствах і консульствах. Однак їхня кількість є недостатньою для охоплення мільйонів виборців за кордоном, особливо в країнах ЄС. Обговорюються альтернативи, такі як голосування поштою або продовження термінів голосування, але ці ідеї мають як прихильників, так і критиків. Присутність російської агентури в Європі та США створює реальну загрозу фальсифікацій та інформаційних маніпуляцій. Україна вже детально вивчає досвід Молдови та Румунії, які стикалися з подібними викликами під час своїх виборчих кампаній. “Тут існує серйозна проблема з убезпеченням від маніпуляцій. Це питання, з яким стикалися Молдова та Румунія. Наразі вивчається їхній досвід у протидії фальсифікаціям та впливу на вибори. Які уроки можемо взяти з цього досвіду, щоб уникнути негативного впливу Росії? Це соціальні мережі, моніторинг та критичний аналіз інформації. Це також державна безпекова політика, яка може контролювати засоби поширення таких наративів”, — підкреслив він. Когут зазначив, що в Україні існує так звана “демократична кома”, коли відсутність виборів ускладнює оновлення влади, а парламент і уряд не можуть знайти спільну мову. За його словами, ключовим завданням є об’єднання всіх гілок влади та суспільства навколо двох пріоритетів: перемоги у війні та європейської інтеграції. “Це основна проблема цієї коми. Я називаю це не кризою, а демократичною комою. Сьогодні уряд фактично представляє не парламент, як це має бути в нормальних умовах, а президента. Уряд виконує всі приємні завдання під виглядом кешбеків та красивих звітів, тоді як складні рішення перекладаються на парламент. І парламент протестує. Це ненормально. Відповідальність за всі рішення, як позитивні, так і негативні, повинні нести всі. Поки не буде досягнуто порозуміння щодо цієї відповідальності, ми залишимося в кризі”, — резюмував він. Експерт зазначив, що нинішні проблеми частково виникли ще з 2019 року, коли формувався парламент та уряд, і багато депутатів не мали достатнього політичного досвіду, але прагнули швидких реформ. Реальність виявилася складнішою, адже парламентська діяльність вимагає процедурності, компромісів і відповідальності. Сьогодні ж додатковою проблемою є дисбаланс відповідальності: уряд, за словами Когута, більше орієнтований на президента, тоді як складні рішення покладаються на парламент. Це викликає спротив серед депутатів і ускладнює ухвалення рішень. “Ключове питання зараз — об’єднати парламент, уряд і громадянське суспільство навколо двох основних питань: наша оборона, безпека і перемога у війні. Друге питання — це наша перемога у процесі євроінтеграції, що є критично важливим. У цій політичній комі ми бачимо намагання парламенту відвоювати свою суб’єктність. Це запізно. Це потрібно було робити завжди. Уряд має бути урядом парламенту, урядом народу, а не лише урядом, що представляє інтереси президента”, — підсумував Когут. “Апостроф” повідомляв, що результати соціологічного дослідження компанії Socis, проведеного 12-18 березня, показали, що ідею проведення виборів в Україні підтримують понад 40 відсотків українців. За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, лише 12% українців (10-12% протягом 2025 року) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій. Верховна Рада України опинилася в стані глибокої внутрішньої кризи, що ставить під загрозу ухвалення критично важливих рішень, зокрема виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Виснаження депутатського корпусу, розпад монобільшості та численні кримінальні провадження проти парламентарів призвели до фактичного блокування законодавчого процесу. Водночас конституційні обмеження під час воєнного стану унеможливлюють перезавантаження влади через вибори.