Ірландія починає обмежувати соціальні виплати для українських біженців, поступово змінюючи їхній статус на трудових мігрантів. П’ятий рік війни спонукає уряди країн ЄС до більш практичних рішень, зменшуючи соціальні виплати та доступ до безкоштовного житла, щоб заохотити людей до виходу на ринок праці або повернення додому. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Експерт зазначив, що Європа поступово переходить до більш раціональної моделі, зменшуючи соціальні витрати на іноземців. Він підкреслив, що нові ініціативи, зокрема в Ірландії, свідчать про тенденцію, коли українських біженців все частіше розглядають як трудових мігрантів. Ті, хто працює та сплачує податки, не відчують значних змін, тоді як ті, хто покладається на соціальні виплати, можуть зіткнутися з їхнім скороченням та обмеженням доступу до житла. Це, на думку експерта, спонукатиме або до виходу на ринок праці, або до повернення в Україну. “П’ятий рік війни. Це, мабуть, є головною відповіддю на ці рішення, котрі зараз будуть прийматися в Європі. Європа більше не може собі дозволити або не хоче утримувати мільйони людей, які приїхали з інших країн, за рахунок платників податків”, — зазначив Василь Воскобойник. Експерт пояснив, що ці рішення в першу чергу стосуються тих, хто обрав шлях соціального утримання, а не інтеграції в ринок праці. Воскобойник також підкреслив, що підхід до українців варіюється залежно від країни. Наприклад, Польща та Чехія мають тривалий досвід трудової міграції з України, тому українці там швидше інтегруються в ринок праці. У країнах з більш розвиненою системою соціальної підтримки частина біженців менш активно працевлаштовується. Саме тому деякі держави, зокрема Ірландія, починають переглядати свої підходи до витрат на іноземців, зосереджуючись на власних громадянах. “Польща і Чехія залучали трудових мігрантів з України ще до початку військових дій. Це призвело до того, що українці, які їхали до Польщі та Чехії, одразу розуміли: приїжджаємо і починаємо працювати. А ті, хто обирали країни з безкоштовним житлом і соціальними виплатами, не поспішали соціалізуватися. І тому Ірландія, як менша країна, ухвалює такі рішення. Хоча я впевнений, що у них є кошти, але вони хочуть витрачати їх в першу чергу на своїх громадян”, — зазначив фахівець. Він також підкреслив, що питання повернення людей в Україну залишається складним і залежить від багатьох факторів: безпеки, житла та економічних перспектив. “Я не вважаю, що в нас є регіони, які більш безпечні чи менш безпечні. При поверненні люди будуть враховувати економічний фактор. Чи зможуть вони забезпечити собі належний рівень життя? Чи буде їм простіше виїхати з Ірландії до Німеччини або Польщі, де вони можуть заробити більше, ніж в Україні?” — підкреслив голова Офісу міграційної політики. На думку експерта, Україна стикається з серйозним викликом: коли Захід починає “виштовхувати” мігрантів, держава повинна створити умови для їхнього повернення додому, а не до інших країн ЄС. “Ми опиняємося в дуже цікавій ситуації. Захід поступово починає виштовхувати українців. Чи зможемо ми, як країна, створити умови, щоб люди поверталися саме в Україну, а не просто змінювали країни перебування? Люди, які стоятимуть перед вибором — повертатися чи ні, порівнюватимуть те, що мають за кордоном, з тим, що отримають, повернувшись в Україну”, — зазначив Воскобойник. “Апостроф” повідомляв, що влада Ірландії готує фінансовий пакет стимулів для українців, які добровільно вирішать повернутися до України. Без масштабного повернення українців з-за кордону економічне відновлення країни буде обмеженим, а демографічні виклики лише посилюватимуться. За оцінками експертів, протягом п’яти років після завершення війни додому можуть повернутися лише до 30% громадян, які виїхали.