У вівторок, 15 вересня, Верховна Рада підтримала відставку генерального прокурора Руслана Кравченка. За відповідне рішення проголосувало 317 народних депутатів. Подія відбулася на тлі операції НАБУ та САП під назвою «Карфаген». Напередодні Кравченко виїхав за кордон, пояснивши це службовим відрядженням для зустрічей із міжнародними партнерами, після чого президент Зеленський відсторонив його від виконання обов’язків. Державна прикордонна служба України не підтвердила і не спростувала факт перетину кордону, посилаючись на законодавчу заборону розголошувати такі дані. Народний депутат Олексій Гончаренко зазначив, що Кравченко мав законне право самостійно оформити відрядження, проте виникло питання, чому йому не було вручено підозру, якщо антикорупційні органи планували такі дії. Конфлікт загострився після того, як Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробці документів та фіктивному усиновленні. НАБУ та САП спростували ці звинувачення, назвавши їх атакою на незалежність антикорупційних органів, та наголосили, що Кривоносу офіційно не висували звинувачень. Водночас антикорупційні органи звинуватили підлеглого Кравченка в отриманні хабарів за приховування діяльності шахрайських кол-центрів. Кравченко також стверджував про підписання підозри особі, наближеній до керівника САП, та публікував звинувачення щодо вимагання $72 тисяч за земельну ділянку в селі Тарасівка на Київщині. В «Укрпошті» ініціювали перевірку оформлення поштових відправлень, якими Офіс генпрокурора нібито надсилав підозри до НАБУ та САП. Кравченко подав у відставку минулого тижня, стверджуючи, що розслідування проти його відомства мало на меті усунення його з посади та отримання доступу до матеріалів справ. За даними Reuters, самому Кравченку звинувачень не висували. Існує побоювання, що цей конфлікт може негативно вплинути на реформи, пов’язані з іноземним фінансуванням України.