Рівень підтримки російської влади значно нижчий, ніж свідчать офіційні дані Кремля, оскільки страх і контроль впливають на відповіді громадян у соціологічних опитуваннях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив політичний консультант і експерт з зовнішньої політики Гліб Остапенко. Він підкреслив, що соціологічні опитування в авторитарних країнах, зокрема в Росії, не відображають справжнього ставлення населення. Люди часто відповідають обережно через страх, тому різниця між офіційними даними про підтримку Путіна та більш “закритими” показниками довіри свідчить не стільки про реальну популярність, скільки про рівень страху в суспільстві. “Існує два варіанти цього рейтингу. Є офіційний, де запитують, чи ви підтримуєте Путіна — це 66%, і відкритий, де запитують, кому ви довіряєте без підказок. І тут близько 29%. Тобто різниця складає практично 37 пунктів. Це, безумовно, класичний індикатор авторитарного режиму. Люди бояться називати опозиціонера, але коли не потрібно вказувати конкретне ім’я, то все ж називають Путіна. І це не свідчить про схвалення, а про те, скільки людей не бояться визнати, що вони насправді проти”, — пояснив Остапенко. Серед причин невдоволення в Росії він назвав обмеження в інтернеті, зокрема блокування Telegram, посилення контролю над рунетом, а також економічні проблеми — високу інфляцію, зростання цін і ключову ставку. “Наприкінці березня Росія почала блокувати ці месенджери у Москві та загалом на території РФ. Це, звичайно, викликало обурення. Москвичі не звикли до подібного. Фактично, у москвичів і петербуржців досить високий рівень життя частини населення. Такі блокування знижують внутрішню лояльність до влади. Системне обмеження рунету триває”, — зазначив він. Експерт також підкреслив втому суспільства від затяжної війни проти України, яка триває вже понад чотири роки. Це поступово впливає на настрої навіть серед прихильників влади. Водночас він наголосив, що, незважаючи на ці фактори, суттєвих структурних змін у режимі в Росії наразі не відбувається. Силові еліти залишаються основною опорою системи, і навіть у разі зміни Путіна ймовірною є лише внутрішня перестановка без зміни природи влади. На думку експерта, для реальних змін необхідна глибока трансформація або події революційного масштабу, що наразі малоймовірно. “На мою суб’єктивну думку, революція в Російській Федерації відбулася виключно в жовтні 1917 року… Досі силовики — це НКВД, чекісти, ФСБ і так далі. Путін є дуже яскравим прикладом цієї системи. Тому, як на мене, наразі зміна структурної природи режиму неможлива. Не може бути не Путін, хоча після Путіна, найімовірніше, буде досить серйозна криза. Але навіть попри кризу, після Путіна може сформуватися відповідний консенсус ФСБшників, чекістів, які просто знайдуть заміну Путіну”, — зазначив експерт. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський припустив, що Росія обмежує доступ до соціальних мереж, щоб запобігти бунтам через можливу загальну мобілізацію для нового наступу. Після закінчення війни проти України Росія не матиме ресурсів для негайного нападу на інші держави. Країна серйозно виснажена і потребуватиме значного часу для відновлення своєї економіки, армії та політичного впливу.