Переговори між Україною та Росією опинилися в стадії застою, але це не означає їхнього завершення. Основна проблема полягає не в форматі, а в змісті та умовах можливих угод. Політолог Володимир Фесенко в ефірі телеканалу “Апостроф” зазначив, що заява Сергія Лаврова про те, що переговори не є пріоритетом для Росії, відображає реальну позицію Кремля — мирні угоди ніколи не були для них головною метою. У той же час, позиція США, хоча й зазнала певного зниження уваги, не є тотожною російській: Дональд Трамп не відмовлявся від ідеї переговорів, але наразі фокус Вашингтона змістився на інші конфлікти, зокрема на Близький Схід. Фесенко підкреслив, що США не відмовлялися від переговорів про завершення війни між Росією та Україною, і він не погоджується з думкою, що позиції США і Росії в цьому питанні однакові. Лавров сказав правду з російської точки зору, оскільки мирні переговори ніколи не були пріоритетом для Росії. Експерт також зазначив, що проблема не в форматі переговорів, а в їхній логіці. Якщо сторони знову обговорюватимуть ті ж питання, зокрема територіальні поступки щодо Донбасу, процес залишиться безрезультатним. На його думку, ефективною могла б стати інша модель — спочатку досягнення припинення вогню, а вже потім перехід до більш широких політичних домовленостей. Саме такий підхід зараз використовують США у переговорах щодо Ірану. Фесенко скептично оцінює ідею зміни посередника. Навіть якщо до процесу долучиться Китай, це не гарантує результату, оскільки позиція Росії залишиться незмінною. Попри поширену думку про значний вплив Китаю на Кремль, Пекін наразі не має достатньої мотивації для завершення війни в Україні. На відміну від ситуації в Перській затоці, де під загрозою перебувають поставки нафти, війна в Європі приносить Китаю певні геополітичні вигоди. Фесенко запитує, який інтерес має Китай у завершенні російсько-української війни, адже ця війна принесла певні вигоди Китаю. Росія стала залежною від Китаю, а США і Європа виявилися ослабленими. Тому, на жаль, у Китаю немає зацікавленості у припиненні цієї війни. Експерт підкреслює, що проблема полягає не в інформації, а в тому, що Путін зацікавлений у домовленостях з Трампом. Незважаючи на паузу в політичних переговорах, технічні контакти тривають: сторони домовляються про обміни полоненими та підтримують комунікацію за посередництвом США. Водночас Росія намагається просувати ідею переговорів без участі України, тоді як Київ наполягає на форматі, що включає всіх учасників на найвищому рівні. Щодо можливого виходу США з переговорного процесу, експерт вважає це малоймовірним, оскільки для Трампа це означало б політичну поразку. Проте теоретично такий сценарій можливий, якщо американський президент втратить терпіння. У такому випадку доведеться змінювати переговорний формат, залучаючи інші міжнародні сили, зокрема ЄС, Китай або ООН. Фесенко підкреслює, що вихід Трампа з переговорного процесу означатиме поразку, адже нічого не буде досягнуто. Трамп постійно буде піддаватися критиці за те, що не зміг завершити війну. Путін може піти на поступки, але головне — тиснути не на Україну, а на Путіна. Якщо американці це зрозуміють, тоді можуть з’явитися шанси на успіх у переговорах.